Бухло саме по собі не сильно опасне (хоча і наганяє воду), але кроме того, воно, сука, провоцирує сгущоне молоко з пряником, київський торт і майонез… Обично по ночам…
читать целиком тутДієта. Плов. Оксана...
Пост присвячуться Oksana Tsibka моїй подрузі…
Для того, щоб похудать є всякі разні інтересні штуки… Всякі Дюкани, кремльовські дієти, раздєльне пітаніє, білкова дієта, вуглеводна дієта, спортзал, аюрведа і прочеє… На жаль, всі ці полєзні штуки не відміняють ключового і незиблімого правила: НАДА МЕНШЕ ЖРАТЬ!!! Як то кажуть, щоб Вас випадково не рознесло, - не їжте після шести і не куріть коло бензоколонки…
Колись помню в Кабміні якісь девушки стояли і хвалилися, хто на скіки похудів… Одна на півтора кілограма, а інша – аж на два. За три місяці… Тут якраз проходив Льова Мірімський і сказав: херня це все дєвушки, в мене в тєченії дня вєс колєбліцца в межах – плюс/мінус дванадцять кг…
Вєс в принципі скинуть можна. Мене було 107, потом 69… Ну 69 – це перебор. Треба вийти на 72-75 кг приблизно… І бажано не бухать… Бухло саме по собі не сильно опасне (хоча і наганяє воду), але кроме того, воно, сука, провоцирує сгущоне молоко з пряником, київський торт і майонез… Обично по ночам… Нрав у нього такий паскудний… Ото бува не п’єш кілька тижнів, і брокколі з паростками чечевиці -сильно вкусна й полєзна… А потом якось вип’єш, і сразу понімаєш, що чебурек тобі рідніший в мільон раз. Ти береш його акуратно в руки і нєжно кажеш йому: “Здрастуй, брат! Де ж ти був оце все врем’я?” А брокколі в такі моменти – це холокост і іздіватєльство, особенно вкупі з паростками чечевиці… Як казав мій друг Петро: я б таких стріляв… Чебурек конєшно повинен буть не один, а штук дванадцять хотя-би… Обично вони живуть виводками і не переносять одіночества… Після такого обєда вся ця станова тяга, нажита непосильним трудом в спортзалі, отправляється к ібеням в лєс… І все приходиться починать сначала. А як ви хотіли? – Це діалектика! Я жив, я боровся… Постоянно буть худим кожен дурак може… А от щоб так – 70-90-100-90-70 – це вже жизнь… Настояща…
Так от про Оксану… Вона вообще то з Одеси… В Одесі люди люблять поїсти хоч і не признаються в цьому… Бички там всякі, барабульки, фарширован щука, форшмаки… Етніка, фольклор…
Ну, каже Оксана, коли я поняла, що мені треба залазить в машину в три прійома, а обруч на мене – якраз, то поняла, шо нада шото дєлать… То вона просто рішила худать і менше їсти. Удівітєльно простий і незатєйлівий рецепт…
За кілька місяців вона убрала, кажись двадцять п’ять кілограмів… І це не прєдєл…
А на фотці - то вона позірує перед пловом. Його ми зварили з кумом, по заказу Оксани, на Корсіці… Ми туди добавили інжиру, свіжого (Сталік на цьому місці пішов топиться)… Ну вона його пошти не їла, бо, тіпо, сдержується, садо-мазо так сказать… Ех ти!, - пристидив я її за столом…
Ну, в общим, як казав мій кум, - я не бачу в худанії ніякого смисла, бо абсолютно увєрєн, що через год-два будуть якісь такі таблєтки, шо одну ззів і мінус двадцять кг, а ззів ще дві, - і виросли кубіки на животі і біцепси… Може й так… Ну поки що кубіки ростуть тіки на жопі… Будем чекать ізобрєтєній…
Да, кстаті, Оксану я тієї ночі піймав, коли йшов з туалєту. Задумчиво ходила з черпаком по городу навколо казана… Ти шо ето кажу? Ранній завтрак? … - Нє, каже, просто на звьозди смотрю… І вздихнула… Ну-ну, кажу, я поставив мєтку на уровні плова в казані… Цей номер в тебе пройде… Та йди ти в жопу, - сказала Оксана… І стала смотрєть на звьозди…
Тримайся, Оксано!
читать целиком тутДієта. Плов. Оксана...
Пост присвячуться Oksana Tsibka моїй подрузі…
Для того, щоб похудать є всякі разні інтересні штуки… Всякі Дюкани, кремльовські дієти, раздєльне пітаніє, білкова дієта, вуглеводна дієта, спортзал, аюрведа і прочеє… На жаль, всі ці полєзні штуки не відміняють ключового і незиблімого правила: НАДА МЕНШЕ ЖРАТЬ!!! Як то кажуть, щоб Вас випадково не рознесло, - не їжте після шести і не куріть коло бензоколонки…
Колись помню в Кабміні якісь девушки стояли і хвалилися, хто на скіки похудів… Одна на півтора кілограма, а інша – аж на два. За три місяці… Тут якраз проходив Льова Мірімський і сказав: херня це все дєвушки, в мене в тєченії дня вєс колєбліцца в межах – плюс/мінус дванадцять кг…
Вєс в принципі скинуть можна. Мене було 107, потом 69… Ну 69 – це перебор. Треба вийти на 72-75 кг приблизно… І бажано не бухать… Бухло саме по собі не сильно опасне (хоча і наганяє воду), але кроме того, воно, сука, провоцирує сгущоне молоко з пряником, київський торт і майонез… Обично по ночам… Нрав у нього такий паскудний… Ото бува не п’єш кілька тижнів, і брокколі з паростками чечевиці -сильно вкусна й полєзна… А потом якось вип’єш, і сразу понімаєш, що чебурек тобі рідніший в мільон раз. Ти береш його акуратно в руки і нєжно кажеш йому: “Здрастуй, брат! Де ж ти був оце все врем’я?” А брокколі в такі моменти – це холокост і іздіватєльство, особенно вкупі з паростками чечевиці… Як казав мій друг Петро: я б таких стріляв… Чебурек конєшно повинен буть не один, а штук дванадцять хотя-би… Обично вони живуть виводками і не переносять одіночества… Після такого обєда вся ця станова тяга, нажита непосильним трудом в спортзалі, отправляється к ібеням в лєс… І все приходиться починать сначала. А як ви хотіли? – Це діалектика! Я жив, я боровся… Постоянно буть худим кожен дурак може… А от щоб так – 70-90-100-90-70 – це вже жизнь… Настояща…
Так от про Оксану… Вона вообще то з Одеси… В Одесі люди люблять поїсти хоч і не признаються в цьому… Бички там всякі, барабульки, фарширован щука, форшмаки… Етніка, фольклор…
Ну, каже Оксана, коли я поняла, що мені треба залазить в машину в три прійома, а обруч на мене – якраз, то поняла, шо нада шото дєлать… То вона просто рішила худать і менше їсти. Удівітєльно простий і незатєйлівий рецепт…
За кілька місяців вона убрала, кажись двадцять п’ять кілограмів… І це не прєдєл…
А на фотці - то вона позірує перед пловом. Його ми зварили з кумом, по заказу Оксани, на Корсіці… Ми туди добавили інжиру, свіжого (Сталік на цьому місці пішов топиться)… Ну вона його пошти не їла, бо, тіпо, сдержується, садо-мазо так сказать… Ех ти!, - пристидив я її за столом…
Ну, в общим, як казав мій кум, - я не бачу в худанії ніякого смисла, бо абсолютно увєрєн, що через год-два будуть якісь такі таблєтки, шо одну ззів і мінус двадцять кг, а ззів ще дві, - і виросли кубіки на животі і біцепси… Може й так… Ну поки що кубіки ростуть тіки на жопі… Будем чекать ізобрєтєній…
Да, кстаті, Оксану я тієї ночі піймав, коли йшов з туалєту. Задумчиво ходила з черпаком по городу навколо казана… Ти шо ето кажу? Ранній завтрак? … - Нє, каже, просто на звьозди смотрю… І вздихнула… Ну-ну, кажу, я поставив мєтку на уровні плова в казані… Цей номер в тебе пройде… Та йди ти в жопу, - сказала Оксана… І стала смотрєть на звьозди…
Тримайся, Оксано!